![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marko19511Прекрасный текст. Полностью согласен с автором. Для тех, кто не знает украинский язык - Гугл-переводчик находится там же где и вчера.
"Елегантно вдягнений юнак впритул розстрілює дипломата – офіційного представника імперії, яка за останні місяці знищила тисячі чоловіків, жінок та дітей у Сирії, публічно виголошує, які саме безкарні злочини Москви змусили його взятись за зброю, і перед тим як загинути від куль спецназу встигає подбати, щоб випадкові глядачі не потрапили під постріли.
Нам добре знаний такий різновид тероризму – у далекому 1933-му такий само елегантний юнак з палаючими очима застрелив радянського консула у Львові, щоб бодай на судовому процесі над ним байдужий світ нарешті почув правду про голодомор у підрадянській Україні. Смерті мільйонів наддніпрянських українців не давали спокійно жити галицькому юнакові Миколі Лемику, попіл сірійського Алеппо стукав у турецьке серце Мавлюта Алтинташа. В обох випадках жертвами теракту, чи як це звалось у части Лемика "атентату", стали офіційні представники держави – злочинця, і ніхто крім них, виконавці не ховались, а робили все можливе щоб донести до світу свою правду, пояснити чому байдужість світу та безкарність масових вбивць змусили їх вдатись до останнього жесту відчаю."
"Елегантно вдягнений юнак впритул розстрілює дипломата – офіційного представника імперії, яка за останні місяці знищила тисячі чоловіків, жінок та дітей у Сирії, публічно виголошує, які саме безкарні злочини Москви змусили його взятись за зброю, і перед тим як загинути від куль спецназу встигає подбати, щоб випадкові глядачі не потрапили під постріли.
Нам добре знаний такий різновид тероризму – у далекому 1933-му такий само елегантний юнак з палаючими очима застрелив радянського консула у Львові, щоб бодай на судовому процесі над ним байдужий світ нарешті почув правду про голодомор у підрадянській Україні. Смерті мільйонів наддніпрянських українців не давали спокійно жити галицькому юнакові Миколі Лемику, попіл сірійського Алеппо стукав у турецьке серце Мавлюта Алтинташа. В обох випадках жертвами теракту, чи як це звалось у части Лемика "атентату", стали офіційні представники держави – злочинця, і ніхто крім них, виконавці не ховались, а робили все можливе щоб донести до світу свою правду, пояснити чому байдужість світу та безкарність масових вбивць змусили їх вдатись до останнього жесту відчаю."